Посли ЄС провели таємні переговори щодо сценарію гібридної атаки з масовими жертвами

Посли від усі 27 держав-членів ЄС провели тижні засідань за зачиненими дверима у Брюсселі, щоб підготуватися до гібридної атаки, яка може призвести до масових жертв серед цивільного населення, повідомило видання Politico з посиланням на дипломатів та посадовців. Переговори проводяться в обмеженому форматі — без помічників та без дозволу приносити мобільні телефони до кімнати, — і були зосереджені саме на сценарії з великою кількістю загиблих.

Дипломати повідомили Politico, що спроба на початку серпня збити український вантажний літак, який вилітав з аеропорту Лейпцига, за допомогою начиненого вибухівкою безпілотника загострила дискусію. Дрон влучив у літак, але його детонатор ослаб, і вибухівка не спрацювала. Уряд Німеччини офіційно назвав Росію відповідальною за цю спробу, і кримінальне розслідування триває.

Один із посадовців ЄС повідомив Politico, що з огляду на масштаб російських операцій, було очевидно — жертви з'являться рано чи пізно, і заявив, що попередні інциденти, які обійшлися без загиблих, сталися завдяки чистому везінню. Посли опрацьовують практичні питання, зокрема які країни надсилають групи екстреної допомоги, яке фінансування ЄС може бути виділене швидко та як глави держав і урядів мають спілкуватися під час кризи.

Переговори набули терміновості після того, як у вівторок безпілотники уразили два торгові судна у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Одне з них, Alfa Watan, затонуло, а його екіпаж вважається зниклим безвісти після того, як берегова охорона Болгарії завершила пошукову операцію в середу вранці. Весь екіпаж другого судна, Able, був врятований, хоча двоє людей зазнали серйозних поранень. Президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію в атаці, пославшись на обговорення з військово-морськими силами Болгарії, але болгарська влада не назвала відповідальних.

Єврокомісар з питань юстиції Майкл МакГрат заявив, що європейські демократії стикаються з дедалі більшою кількістю загроз і що ЄС прагне виявляти їх швидше, вдосконалювати системи попередження та гарантувати, що держави-члени зможуть реагувати разом. Ці приготування також виявили розбіжності: деякі держави побоюються, що ЄС дублює роль НАТО та створює плутанину щодо того, хто керує під час кризи. Один дипломат із держави східного флангу зазначив, що їхній уряд остерігається ділитися чутливою інформацією навіть на засіданнях голів урядів через побоювання витоку в ЗМІ або до Москви.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у вересні запропонувала європейський протокол надзвичайних ситуацій для безпекових криз, згідно з яким усі держави ЄС збиратимуться для координації свого реагування, якщо одна держава-член його активує; вона заявляла, що він створений як доповнення до НАТО, а не дублювання. Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску сказала Politico, що Альянс має займатися військовим стримуванням та обміном розвідданими, тоді як ЄС повинен зосередитися на допомозі цивільним, щоб уникнути плутанини, коли потрібна швидка реакція.